Перейти до основного вмісту

Публікації

Показано дописи з Квітень, 2017

Від панянки до селянки. Розділ 3

“Вірця ніколи не зрозуміє” - подумала Даша, коли вийшла з дому подруги. Повертатись додому не хотілось, там знову ті облізлі стіни і пустий холодильник. Ех, лиш би зі Святом все вийшло. От тоді вони втре Вірці носа, а то нічо вона не вартує, а несе себе вище. Дорогою зайшла в магазин, купила дрібноту усяку, аби мати чим поснідати завтра. Вечеряти уже не буде, бо поїла в подруги, а от про сніданок варто подбати. Уже вертаючись додому, побачила здалеку Андрія. Тьохнуло. Але Даша вчасно прийшла до тями. Не можна собі дозволяти емоцій, особливо таких. Треба думати про Свята. Не думалось. Свят стояв в неї перед очима, і ніяких почуттів не з’являлось. Хоч би як Даша не старалась - нічого. Серце мовчить. Серце противиться. Голос серцю Даша давати не збирається. Звикнеться. Злюбиться. Стерпиться. Лягла на ліжко, не роздягаючись. На стелю не дивитись, там великі діри на стику панельних плит. Декілька років тому сусідка зверху затопила, і там де розмокло, шматки стелі просто відвалились. Пролежал…

Від панянки до селянки. Розділ 2

Як тільки попрощались, Даша відійшла на пристойну відстань і одразу набрала подругу. - Алло. - Хей, Вірця. Ти не повіриш, з якими кльовим чуваком я тільки шо зустрічалась? - Ну, розказуй, - без ентузіазму відповіла подруга. - Давай я зайду. Все в деталях розкажу. Віра декілька секунд мовчала. Зважувала усі нюанси пропозиції. Це ж треба відкласти усі свої справи. Врешті відповіла: - Та давай. Ти коли будеш? - Десять хвилин. Можеш ставити чайник. - Чекаю.