Перейти до основного вмісту

Публікації

Показано дописи з 2017

Від панянки до селянки 2.3

Коли по ту сторону стіни стало тихо, Віра спитала маму: - Що з тобою? - Мене Софія декілька разів питала, чи Даша зробила документи на квартиру. Декілька разів. Я кожного разу обіцяла поговорити з Дашею. Але все забувала. І кінець кінців сказала, що все добре. Навіщо я збрехала? Тітка Оля теж тихенько плакала. Від цього у Віри перехопило подих. Вона ще ніколи не бачила, що мама плакала. Ну у всякому разі, так відкрито. - Та що б це змінило? - Не знаю. У тім то й діло, що не знаю. А як та тітка і правда існує? То що, виходить, Даша проворила квартиру через мене? - Даша проворонила квартиру, бо безвідповідальна. Ти тут ні до чого! - пробувала заспокоїти маму. - Але такого й бути не може. В Софії нікого більше близьких не було. Чесно. Ольга намагалась себе виправдати, згадуючи що у сусідки і правда більше родичів ніяких не було. Віра залишила маму сам на сам з її аргументами і пішла збиратись. Коли одягнулась, написала коротке повідомлення Лізі “сьогодні не прийду, сімейні обставини” і вийшла…

Від панянки до селянки 2.2

2
Швидко взяла себе у руки. Спочатку набрала маму на вайбері. Жінка не відповідала, тоже Даша залишила їй повідомлення “В тебе є сестра?”. Дівчина нічого не знала про цю Галину Йосипівну. Вдома її ніхто не згадував, тому Даша до кінця вірила, що все це якась прикра помилка. В її бабусі не могло бути ще дітей, окрім її мами. Бо ж тоді про них говорили, як мінімум. Чи запрошували б на свята. А цю Галину Даша бачила вперше. Дівчина, аби спростувати цю здогадку, відкрила шафу і вивалила звідти сімейні альбоми. Свої дитячі вона одразу відкинула в сторону, бо ж на її пам’яті ніяких тіток у неї не було. Рука потягнулась до старенького коричневого альбому, куди фотографії вклеювала її бабуся. Ось весільне фото бабусі з дідусем. Ось вони обоє в центрі міста. Ось вони за маленькою Софійкою - Дашиною мамою. Дівчина пригледілась на фото, чи це дійсно її мама. Але навіть вдивлятись не треба було, збоку напис “Тома, Вова і дочка Софія”. Даша зі здивування аж плекснула по лобі. Дідуся звали Володя, а ц…

Від панянки до селянки. 2.1

1
Прокинулась від стукоту в двері. Спочатку просто тарабанили рукою, але Даша не підводилась. Вона не відчиняла непроханим гостям. А у гості вона ніколи не чекала. Думала, що в квартиру ломиться Свят, а отже взагалі нема сенсу вставати з ліжка. Але за декілька хвилин гупотіння в двері посилилось. Здалось, наче стукають уже ногою. Ще й зі всієї дурості товчуть в клямку. Оце вже було точно занадто. Даша ліниво скинула з себе ковдру. Потягнулась. Усміхнулась теплому майже літньому сонцю і встала з ліжка. Накинула на себе халат і пішла до дверей. - Ану перестань, придурок ти нещасний! Перестань лупити по дверям, бо зараз влуплю по морді. Даша навіть не зазирнула у вічко, то ж коли відкрила двері, від здивування у неї аж щелепа від’їхала. - Ви хто? І чого гамселите в мої двері? Викликати поліцію? Перед нею стояла жінка невизначеного віку з засмальцьованим волоссям і розтертою тушшю під очима. Вона була одягнута в квітчасту теплу кофту не по погоді. На секунду Даші здалось, що це Святова мама п…

перезавантаження

отже, я повертаюсь.
здираю старі шпалери та облаштовую усе заново.