Перейти до основного вмісту

Публікації

Показано дописи з Квітень, 2015

амбіваленція

Є річ, яка викликає  в мене стійку амбіваленцію: плакати від радості, істерити від смутку.
Ще стільки всього мені треба вивчити, дізнатись, навчитись. Чим більше висовуєш голову, тим більше незвіданих речей бачиш.

Чи мене це радує? Безперечно! Якщо є мені ще хочеться щось робити, кудись іти, значить, не все втрачено. Все найраще попереду.
Найкращий вірш - завтра!
Але, поряд з тим, страх. А якщо не вийде. не зможу. не виросту. не доросту.
Що тоді?
Думати не хочу...

хороші дівчата.

ця книжка давно була зачата в моїй голові.
носилась вона болісно, бо до цих героїв у мене особливе ставлення. коли я говорю про них, я кажу не "вони", а "ми". бо ця історія, не лише про них. вона і про мене теж.
так ось, перший триместр закінчився. триместр роздумів, коригувань, складання сюжету. почався найважчий і найвідповідальніший етап - слова вперше зустрічаються з папером.

сліди мокрих тіней

Ще один із далекого 2010. Маю надію найближчим часом його ще й озвучити. Має бути гарно, ну?