Як прибирати, любити і не зійти з розуму. 30\200

Цей тиждень був дуже нерівним.
Були книги, від яких я відірватись не могла і навпаки, книга від якої мене нудило в прямому сенсі цього слова.

Отже, почнемо по порядку.


Книги цього тижня

"Сто імен" Сесилія Ахерн
Ця книга в мене опинилась за загадкових обставин. Я пішла в магазин за йогуртом, а купила... книгу. До речі, на розкладці у супермаркеті, окрім цієї книги було ще вдосталь і українських авторів, але російською мовою. Ні, читати Жадана і Роздобудько російською я не готова. Тому зупинила свій вибір саме на Сесилії Ахерн.
Щодо авторки у мене були упередження, але книга читається легко. Простий і водночас цікавий сюжет. Загалом, я отримала все що хотіла за таку ціну, ще й більше (бо книга й справді була кращою, ніж я очікувала). 
P.S. шкода, що до стелажа з йогуртами в той день я так і не дійшла.

Магічне прибирання. Марі Кондо
Як тільки побачила назву - одразу ж побігла її шукати.
Отут я дозволю собі ліричний відступ: мені дуже бракує такої науково-популярної літератури українською мовою, або хоча б російською, але на полицях наших книгарень. Ну у всякому разі, там де шукала - нічого такого знайти не могла. 
Як часом знаєте, де можна знайти - дайте знати!

Книга - такий собі лайфхак для тих, кого бісить постійне прибирання.
Основні ідеї книги:
По-перше, викиньте усе зайве. Так-так, саме УСЕ. Всі речі, які більше не викликають у Вас радості. Не полініться, витягнути кожну річ (одяг, книги, документи, дрібниці) і вирішити чи ця річ Вам дійсно потрібна. Це зменшить кількість речей у Вашому домі і збільшить місце для зберігання справді важливого.
По-друге, для усіх речей, що залишились знайдіть конкретне місце. Для кожнісінької дрібниці повинен бути власний куток. 
А ще у книзі декілька лайфхаків, як продуктивно використати простір і, взагалі, з чого краще почати. 

Антон Чехов. Палата №6
Обожнюю Чехова. Чесно. 
Ще в дитинстві, я вставала на стіл, а потім на маленьке кріселко (якщо цей текст бачить мама, то все добре. я жодного разу не впала), аби дістати збірник його оповідань з останньої полиці аж під стелею. А потім, за таким самим методом я завжди ставила його назад. (знову ж таки, повернусь до попередньої книги, бо у збірника Чехова було своє особливе місце - на останній полиці під стелею, між двома томами Анни Кареніної і збірником Гоголя).
Але у тому старенькому збірнику під стелею не було "Палати №6". Знайшлось це оповідання в Гугл Книгах у вільному доступі. 
У книзі про лікаря, що займається психічно-хворими і під кінець книги - опиняється з ними в одній ж палаті. Палаті №6. 

А щодо книги, що викликала в мене нудоту - то це Колін Макалоу "Янголятко". Ще раз переконуюсь, такі книги пишуть не для мене. 

Коментарі

Популярні публікації