Перейти до основного вмісту

про рагулів і пакети Бос (з присмаком суб.єктивної нетерпимості)

у мене є сусід.


такий собі дядько з ображеним лицем. кожного разу, коли я ловлю його погляд, помітно, як із шкіри тридцяти-літнього успішного бізнесмена вилазить маленький ображений хлопчик, що готовий прямо зараз розревтись.
такі як він, у школі не надто популярні. такі собі синочки матерів-одиначок, що грають на скрипочці і після уроків отримують стусанів за школою. сліди таких стусанів до сих пір помітні: по ображеному обличчю. по уявно стиснутим кулакам. по губам, що так і шепочуть "я виросту і помщусь".
так ось, ображений хлопчик виріс в дядька. все всім довів. купив машину (яку, до слова, паркує прямо на газоні, аби всі знали що вона у нього є). завів дружину з квартирою (2 в 1, на розпродажі брав, чи то що?). одним словом, став успішнішим тих, хто його кривдив.
зупинись би, але ж ні. він продовжує все всім доводити. здається, більше всього хоче аби нарешті ті круті хлопці почали його помічати (хей, дружіть зі мною, я кльовий). але не виходить.
побачив, що дворові чоловіки ганяють алкоголіків і бомжів з лавки і теж взявся за діло - накричав на двох підлітків, що намагались вперше цілуватись.
на ці речі я дивлюсь з усмішкою. але є щось інше. інше, що змушує мене забарвлювати цього персонажа в темно-сірий.
хлопчик виріс і обріс принципами. "там де закінчується мій дім, починається чужа територія. я за нею не відповідаю". виглядає це досить рагульськи - винести сміття собі під двері і залишити там, по-європейски, еге ж? на зауваження є досить логічна і принципова відповідь: "у під.їзді є прибиральниця". не берусь сперечатись.

якщо часом із дружиною у нього не складеться. таке буває з ТП (тарифний план, себто) "жінка + квартира". то я маю йому чудову заміну. теж подвійний пакет. їм думаю, буде про що гомоніти.
кандидатка ще та. я таких називаю ПакетиБос. якщо ви хочете дати хабар, але не маєте досвіду - дам її контакти. вона точно знає що, куди і як потрібно нести. ба більше, щиро дивується як то люди можуть ходити за довідками, у лікарню, на екзамени без славнозвісного пакета Бос. слабі якісь, їй-богу.
ні, таких ПакетівБос не змінить ані революція, ані інші якісь фактори. і біда цих пакетників не тільки у тому, що вони точно знають де, коли, куди і що нести. ні, біда геть в іншому. в тому, що вони виростають. несуть ПакетиБос спочатку в школу за що отримують медалі, відзнаки і інші почесті (дякую тобі ЗНО, за те що хоч трохи фільтруєш). потім вони йдуть в університет і ПакетиБос роблять все, аби їхні дипломи почервоніли. потім таким же чином вони знаходять роботу. і знаєте який принцип пошуку роботи? ні, не зарплатня. а відсоток можливості отримувати оці ПакетиБос. мовляв, відбивати усі старання цих чорних кульків (тому то й ПакетиБос - в них не видно, що усередині).

погоджуюсь з Фрейдом. усе з дитинства. дівчинка, що грається у мене під вікном, волаючи на пів-двору, виросте у свою маму - безцеремонну даму, що кричить до дитини на п.ятий поверх "ти що дурна? винеси мені сумку!". до слова, її заду б не завадило піднятись сходами. а інтелекту було б незле освоїти технічну новинку - мобільний телефон.
у хлопчика-рагуля в дитинстві забирали портфель - тепер він охороняє свою територію вилітаючи в коридор в одних трусах і волаючи на весь під.їзд "усипіть свою собаку, він заголосно гавкає".
дівчинка - ПакетБос не могла вирости іншою. те, що у мами є зарплата не могло бути й мови. навіщо вона їй, якщо вона завжди приносить додому лише ПакетиБос?

ні, усі наші таргани з дитинства.
тільки хтось бореться з ними, а хтось продовжує паркуватись на газоні і збирати за холодильником пакети Бос.

P.S. навіть якщо я напишу класичне "усі збіги з реальністю випадкові" - не повірите, правда?


Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

100 книжок прочитано. bookchallenge_ua 100|200

Ось Вам список прочитаних мною книг у рамках #bookchallenge_ua.Рівно 100. Поїхали!

#bookchallenge_ua закінчено! 159 книг за рік.

Ось Вам повний перелік книжок, що були зі мною цього року:

1. Порнографія. В. Гомбрович
2. Чарівна Ти. Чак Поланік
3. Літо, прощай. Рей Бредбері