хороші дівчата.

ця книжка давно була зачата в моїй голові.
носилась вона болісно, бо до цих героїв у мене особливе ставлення.
коли я говорю про них, я кажу не "вони", а "ми".
бо ця історія, не лише про них. вона і про мене теж.

так ось, перший триместр закінчився.
триместр роздумів, коригувань, складання сюжету.
почався найважчий і найвідповідальніший етап - слова вперше зустрічаються з папером.

про що історія? 
про те, як всі ми, дівчатка, що виросли без татів вчимось життю.
як знаходимо спільну мову з чоловіками.
як справляємось з підсвідомими образами на матір і світ.
як пізнаємо свою дорослість.

історія про мене і десяток моїх подруг.
про ту, що перетворилась на феміністку.
про ту, що боїться заміжжя.
про ту, що не бачила свого батька. 
про таких різних, і по своєму, скалічених,
але все ж хороших дівчат.

P.S. дякую, татко, що тебе не було поруч. 
з тобою цієї б книги не вийшло. 

Коментарі

Дописати коментар

Популярні публікації