ранок. як не померти.

Здається, освоїла один із найважливіших навиків - навчилась не вмирати зранку.
На мою думку, то найважливіший і найпотрібніший навик восени.
Бо коли з неба падає мряка, за вікном холод і вітер, хочеться залишитись жити під ковдрою, ну або, в крайньому випадку, з ковдрою.
І аж ніяк не хочеться тягти своє змучене тіло на вулицю. Туди де холодно, мокро і вітряно.

Здається, я навчилась з цим боротись.

Захотілось про це написати саме сьогодні, бо зранку я побачила абсолютно щасливого Дмитра Андрійовича. Вперше за купу часу він прокинувся разом з будильником і побіг щасливий в душ, викрикуючи: "Я зробив це!"
Виявляється, десь він почув/прочитав, що для того, аби прокинутись потрібно "розбудити мозок". Нічого іншого, що б могло розбудити його мозкову активність, окрім як рахувати "1-2-3" він не придумав. Але який ефект! Ви би бачили, як він сонний і пом.ятий вистрибував зранку з ліжка.

Спосіб, між нами кажучи, я б назвала дуже дивним. ну дуже дивним. Але хто зна, може він й справді діє.
Натомість розповім, про свої, цілком перевірені, ранкові ритуали, які мені допомагають прокинутись:

• висипатись. знаю, звучить дивно. але якщо є можливість спати потрібну кількість годин - спіть! тоді, коли ви декілька днів зовсім виб.єтесь з ритму - прокидатись буде реально легше.
• прокидайтесь в один і той же час. і у вихідні, до речі, також. тепер я уже не чекаю дзвінка будильника, а прокидаюсь за секунду до. Бо організм уже знає, 7:00 - пора прокидатись.
• прокидайтесь на декілька годин раніше потрібного часу. це потрібно, аби зникло відчуття "я поспішаю/запізнююсь/не встигаю". воно само по собі розклеює і змушує жити в такому ритмі "язик на плечах" увесь день.
• знайдіть якийсь ритуал, який ви будете робити тільки зранку. тоді ви також будете вистрибувати з ліжка, аби робити улюблену ранкову справу. спочатку я практикувала фітнес, але потім зрозуміла, що кожного ранку прокидаючись, підсвідомо шукаю відмазку, аби не бігати/стримати, а засісти з книжечкою і чаєм. За декілька днів війни з собою я поміняла звичку. Тепер, кожного ранку я заварюю собі щось тепле і беру книгу в руки.
• і нарешті, женіть від себе усі негативи пов.язані з ранком. ранок - це прекрасна пора. пусті вулиці. запахи свіжої випічки. завжди особливе небо. дозвольте собі це побачити і ранок перестане бути жахливою повинністю.

А можна просто попробувати просто щось порахувати і з божевільними криками бігати по хаті. Дмитру Андрійовичу це допомогло.

Приємних Вам ранків!