bookchallenge_ua 55\200

За останні декілька тижні я заборгувала Вам огляди більш ніж десяти книг. Хоча вони варті уваги, тому давайте наздоганяти упущене.


Для того, щоб мінімізувати кількість тексту, про деяку частину книг я розповім Вам ось тут.

Подорож їжі. Мері Роуч.
Зізнаюсь, я від цієї книги очікувала більшого. Авторка розповідає нам, який шлях проходить їжа, потряпляючи у наш рот. Від глави до глави їжа просувається все далі, і ми дізнаємось усякі цікаві факти з медицини та науки, пов.язані з людським травоходом та переробкою їжі, якщо можна так сказати.
Це не та книга, яку можна читати, запиваючи сторінки кавою. Бо у книзі подекуди йде розповідь про мерзенні речі.
Так, це пізнавально. Але я більше хотіла прочитати про їжу, аніж про її подорож.

Сердечна терапія. Міла Іванцова.

А ось це якраз історія до кави. Спочатку авторка знайомить нас з спектром героїв, потім знайомить героїв між собою, і врешті, нам нічого не залишається, окрім як слідкувати за тим, чим ж все закінчиться.
Центральна героїня - Яна, навколо якої усе крутиться, домомагає іншим "сердечною терапією". Дає можливість людині виговоритись і почути себе і свої біди зі сторони.
А ще через усю книгу бігає невтомна журналістка з дивним питанням "Що таке щастя?". Як на мене, трохи дивний хід.
Не шукайте у цій книзі жодних відповідей, бо це книга на один раз. Але я не цураюсь таких книжок. Навпаки, чим більше в українській літературі буде такої літератури (тавтологічна тавтологія), тим більше людей читатиме книги.

P.S. То що ж воно, щастя? 

Коментарі

Популярні публікації